Ірпінь у листопаді 2000 року і Ірпінь у листопаді 2018 року

Ірпінь тоді і зараз

Декілька днів тому я вирішив перебрати архіви зі своїми цифровими фотографіями, щоб трохи розсортувати і їх було легко переглядати, бо деякі з них я не переглядав понад десять років.
Перебираючи архів я натрапив на досить цікаву низку фотографій, які зробив, коли тестував новий цифровий фотоапарат Olympus, я просто вирішив прогулятися Ірпенем і фотографував деякі знакові об’єкти, що траплялися мені на шляху. Це був похмурий день 19 листопада 2000 року і тоді Ірпінь не виглядав настільки яскраво як зараз. І тут я усвідомив, що наступний день як раз припадає на вісімнадцяту річницю цих фотографій, то ж в мене не залишалось сумнівів і наступного дня, схопивши фотоапарат, я поїхав в Ірпінь з метою прогулятися тим самим шляхом і перезняти фотографії, що були зроблені у вже далекому 2000 році.

Наразі в Ірпінь можна потрапити маршрутним таксі або електричкою, але в ті роки основним транспортом була електричка і я вирішив розпочати як і 18 років тому, з вокзалу: 



Будівля вокзалу фактично не змінилася, але на відміну від 2000 року стала набагато охайнішою.

За вокзалом ми бачимо Алею Слави, яку облагородили і внесли нові архітектурні форми:



Братська могила і пам’ятник невідомому солдату у цьому мемориальному комплексі залишились без змін, доглянуті і в гарному стані, тільки дерев порідшало:



А ось вулицю Тараса Шевченка вже майже не впізнати:




На початку вулиці облаштовано зручний паркувальний майданчик, а далі йде дійсно пішохідна зона, де малеча може безпечно бігати і гратися, а замість розгалужених дерев висаджені маленькі і охайні деревця, але досить високі, щоб надавати приємний затінок влітку.

Площа перед мерією і сама будівля змінені істотно:



Мерія тепер являє собою сучасну будівлю з цікавим зовнішнім дизайном, а площа перетворилася на прогулянкову зону для людей замість місця поклоніння вождю пролетаріату, бронзову статую якого замінив дуже цікавий пам’ятник Тарасу Шевченку.

Далі ми знову повертаємось на дійсно пішохідну, як ми зазначали раніше, центральну вулицю міста, яка набула нових архітектурних форм і облаштована зеленими зонами:



Незабутній вигляд з висоти пташиного польоту має центральна вулиця і площа перед нею, ви можете переконатися в цьому завітавши до одного з наших віртуальних турів https://irpin.xyz/vt/1 

Ірпінський ринок залишився майже без змін, от тільки частина ринку відійшла під багатоповерхівку:



Ось ми дійшли до кінця вулиці Шевченка і можемо роздивитись готель «Турист» і кінотеатр «Ірпінь» :



Готель істотно не змінився, тільки позбувся Радянського "штампу" у вигляді назви "Турист" і площа що розташована перед готелем і кінотеатром замість звичайного майданчика перетворена на площу "Творчого духу" зі своїми унікальними архітектурними формами і стелою Творчого духу у центральній частині. Площа досить цікаво виглядає, якщо її розглядати з повітря https://www.instagram.com/p/BmV_i8tBNkv



Кінотеатр перетворився на міні розважальний комплекс з окремим супермаркетом

Неподалік стоїть Церква, яка не зазнала істотних змін, лише декілька незначних оновлень



А далі ми потрапляємо до надсучасних, на той час, корпусів Податкової Академії, на сучасних фото ми бачимо вже повністю добудовані корпуси, а замість Пропускного пункту вулицею Університетською проходить дорога, що виводить на Новоірпінську трасу, яка з'єднує Ірпінь з Києвом:





Коментарі